У традиції йоги існує багато різних шляхів і філософій, але всі вони ведуть до однієї мети — досягнення мокші або звільнення. Раджа-йога розглядається як вищий або «королівський шлях» до досягнення цього стану єдності розуму, тіла і духу. Раджа-йога — це систематичний підхід, який тисячоліттями практикували йоги, які досягли високих рівнів духовного усвідомлення. Його так високо шанують, тому що він досягає просвітлення завдяки прямому контролю та опановування розумом. Цей підхід є надзвичайно складною і важкою практикою, але структура восьмиступінчатого шляху робить це можливим за умови відданості та практики.
Що таке раджа-йога?
На санскриті слово раджа перекладається як цар, король. Таким чином, раджа-йога вважається найкращим шляхом до досягнення найвищого стану йоги — самадхі або просвітлення. Воно стосується як найвищої мети йоги, так і практик медитації, які використовуються для досягнення цієї мети.
Свамі Вівекананда описує цю внутрішню медитативну практику як шлях до опанування цілого всесвіту. Він пише: «Раджа-йога пропонує почати з внутрішнього світу, вивчати внутрішню природу і через це контролювати ціле — як внутрішнє, так і зовнішнє».
Раджа-йога також вважається королем йоги, оскільки це один із найскладніших і складних духовних шляхів. Цей шлях медитації та контролю розуму найкраще підходить для людей, які добре розбираються у філософії йоги та ведуть споглядальний та йогічний спосіб життя. Одна з інших чотирьох класичних шкіл йоги (джнана, бгакті та карма) може запропонувати учневі легший шлях до мокші (духовного звільнення), самореалізації та внутрішнього спокою.
Вісім частин аштанга-йоги Патанджалі
Раджа-йогу часто називають “класичною йогою”, оскільки це була найдавніша система йоги, яка була систематично розроблена в єдину практику. Практику раджа-йоги склав мудрець Патанджалі в його знаменитих “Йога Сутрах” протягом другого століття н.е. У цих Сутрах практику йогічної медитації розкладено на вісім гілок або підпрактик. Перші чотири гілки називаються зовнішніми гілками та повинні практикуватися одночасно. Деякі з цих гілок мають ті ж назви, що і практики хатха-йоги, але вони не однакові й не повинні бути плутані між собою. Останні чотири гілки називаються внутрішніми гілками та практикуються послідовно.
Основою раджа-йоги є зовнішні частини Патанджалі:
- Яма
- Ніяма
- Асана
- Пранаяма
- Яма і Ніяма — це принципи правильної поведінки та способу життя, що можна і чого не можна робити в йозі.
Яма, повага до інших, включає ненасильство, правду, чесність, поміркованість і відсутність жадібності.
Ніяма, позитивна самодіяльність, включає чистоту, задоволення, дисципліну, самонавчання та відданість.
Асана в раджа-йозі — це не та сама асана, яку ми виконуємо на занятті йогою. Патанджалі просто наказує знайти зручне, але стабільне положення сидіння.
Така ж плутанина існує з інструкціями Патанджалі щодо пранаями. Патанджалі лише наставляє раджа-йога спостерігати та сповільнювати дихання до точки, коли неможливо розрізнити вдих і видих.
Численні пози йоги та дихальні вправи були розроблені набагато пізніше як частина системи хатха-йоги, спрямованої на опанування тіла, щоб заспокоїти розум.
Переваги раджа-йоги
Коли ми щодня практикуємо Ями та Ніями, наш характер очищується, наші чесноти збільшуються, а наше духовне зростання прискорюється. Регулярна практика асан йоги та дихання покращує наше фізичне здоров’я, підвищує ясність розуму, підвищує енергію життєвої сили, а також стабілізує та заспокоює наші емоції. Коли ми практикуємо Дхарну та Дх’яну щодня, наша концентрація зростає, пам’ять покращується, надмірне мислення зменшується, а наша мудрість розширюється.
Завдяки відданій практиці раджа-йоги людина розвиває відстороненість від мирських об’єктів, наших думок і результатів наших дій. Це розвиває розуміння нашої справжньої природи та веде до розвитку внутрішнього миру та спокою.
Як практикувати раджа-йогу
Отримавши зручне положення сидіння та повільний глибокий вдих, починають практикувати внутрішні кінцівки: Пратьяхара , Дхарна, Дх’яна і Самадхі.
Пратьяхара — це відволікання розуму від зовнішніх почуттів до внутрішніх відчуттів тіла. Коли розум втягується всередину, наступний напрямок, Дхарна, використовується для концентрації розуму на одному об’єкті, як правило, на диханні. Саме тут практика стає складною, зберігаючи концентрацію розуму та звільняючись від прихильності до думок. Коли людина отримує здатність концентрувати розум на одному об’єкті до повної поглиненості ним, тоді вона переходить до наступної частини Дх’яни, справжньої медитації. Коли розум поглинений Дх’яною, думки припиняються, а розум заспокоюється. Постійна практика Дх’яни веде до останньої гілки, Самадхі. Просвітлення, екстаз, і блаженство — це всі слова, які використовуються для опису цієї останньої частини, де людина бачить чисте усвідомлення, відображене на нерухомій поверхні розуму. Тут об’єкт, суб’єкт і сприйняття все зливається в відчуття єдності.
Раджа-йога в повсякденному житті
Кроки до практики раджа-йоги спочатку здаються складними та важкими, але з терпінням і продовженням практики стануть легшими.
Як пише Свамі Вівекананда, «Практика є абсолютно необхідною. Ви можете сісти та слухати мене щодня по годинах, але якщо ви не будете практикуватися, ви не зробите ні кроку вперед. Все залежить від практики. Ми ніколи не зрозуміємо ці речі, поки не переживемо їх. Нам доведеться побачити та відчути їх на собі».
Коли ви почнете практикувати ці основи, ви побачите, що кожен крок базується на попередньому. Це все одно, що будувати будинок цеглинка за цеглинкою. Кожен новий шар додає структурі стійкість і підтримку. Зрештою, завдяки великому терпінню, рішучості та зусиллям, уся будівля збирається разом.
Намасте 🙏
